- погнилий
- —————————————————————————————погни́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
погнилий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до погнити, погнисти. 2) у знач. прикм. Зруйнований або зіпсований гниттям; який згнив, розклався … Український тлумачний словник
погнилість — лості, ж. Стан і властивість за знач. погнилий … Український тлумачний словник